УРГА

Літак Ан-24РВ

Літак Ан-24 був створений під керівництвом Генерального авіаконструктора О.К.Антонова. Ан-24 був оснащений двома турбогвинтовими двигунами АІ-24 конструкції А.І.Івченко потужністю по 2550 к.с. з чотирьохлопасними флюгерними гвинтами АВ-72 діаметром 3,9м з автоматично змінним кроком. Літак Ан-24 являє собою суцільнометалевий вільнонесучий моноплан з високорозташованим крилом, однокільовим оперенням з форкілем і трехопорними шасі, що прибираються.

Фюзеляж – балочної-стрінгерний полумонокок, герметичний. У фюзеляжі розміщені кабіна екіпажа, пасажирський салон, побутові приміщення (буфет, туалет, гардероб тощо) і вантажний відсік. Пасажирська кабіна відокремлена від решти приміщень перегородками. Просторий салон обладнаний комфортабельними кріслами з кроком 720 мм, з механізмом відхилення, попільничками і відкидними столиками. Первісний проект був для перевезення 32 осіб, потім до 50 місць. Перед салоном розташована кабіна екіпажу. Екіпаж складається з командира корабля, другого пілота, бортмеханіка і бортпровідника.

Крило великого подовження, трапецієподібної форми в плані розмахом 29,2 м і площею 74,9 м2. У кесоні центроплана розташовані чотири м’яких паливних бака для 3950 кг гасу.

Керування літаком – подвійне, має оригінальну горизонтально розташовану штурвальні колонку, що в комплекті з компонуванням кабіни створює великі зручності для роботи пілотів.

Літак оснащений пілотажно-навігаційним та радіотехнічним устаткуванням, що забезпечує виконання польотів в різних метеоумовах як вдень, так і вночі, а також здійснення посадки в умовах поганої видимості.

Літак Ан-24 для перевізки 32 осіб будувався з січня 1958 по вересень 1959 р. Перший політ на Ан-24 був здійснений 20 жовтня 1959. Заводські випробування проходили по березень 1961 р., державні випробування – в квітні-серпні 1961 м. Перший серійний Ан-24 підняв у повітря навесні 1962 р. льотчик-випробувач Ю.М. Сорокін. 31 жовтня 1962 літак Ан-24 відправився в перший пасажирський рейс з Києва до Херсона.

Ан-24 швидко отримав визнання у працівників цивільної авіації та у пасажирів.

Основні характеристики літака:

Ан-24 став одним з найпоширеніших літаків Аерофлоту.

 До кінця 1970 Г. Ан-24 працював більш ніж на 450 повітряних лініях. Він експлуатувався у всіх кліматичних зонах Росії і ближнього зарубіжжя. Ан-24 посідав перше місце з експорту серед пасажирських літаків, поставлявся в 26 країн світу. Ресурс Ан-24 доведений до 50000 льотних годин, або 35 000 польотів, – це був найбільший показник в СРСР. Протягом десяти років турбогвинтовий літак Ан-24 витіснив з авіаліній Лі-2 та Іл-14.

У 1969 р. Ан-24 демонструвався на 27-му Міжнародному авіакосмічному салоні в Ле Бурже (Франція).

Ан-24 в модифікаціях А, Б, В і РМ будувався серійно на Київському (1959-1979) і Улан-Уденському (1965-1970) авіаційних заводах. Випущено в СРСР 1100 примірників, випуск продовжується в Китаї під позначенням У-7. За час експлуатації Ан-24 перевезено велику кількість пасажирів і вантажів.

Генеральний конструктор А.Н.Туполєв відгукнувся про літак Ан-24: «Машина показала свої високі якості і є сучасним зразком машин цього класу».

Ан-24 став базовим для цілого сімейства літаків ОКБ О.К.Антонова.

Ан-24А (1959 р.) – варіант Ан-24; розрахований на 44 пасажира. Будувався серійно (200 машин).

Ан-24Б (1960 р.) – основний серійний варіант Ан-24 на 48…52 пасажири з розміщенням буфету та робочого місця бортпровідника. Побудовано 400 літаків.

Пізніше на базі Ан-24Б випускався пасажирський літак Ан-24 РВ, який мав на правій гондолі ТВД додатковий малогабаритний ТРД PY-19-300 з тягою 900 кг. За допомогою цього двигуна вдалося істотно поліпшити злітні характеристики літака, особливо при експлуатації на високогірних аеродромах.

Ан-24В (1961 р.) – експортний варіант Ан-24Б для експлуатації в соціалістичних країнах, а також в країнах Азії та Африки. Літак компонувався (число місць та розміщення побутових приміщень) і оснащувався пілотажно-навігаційним та радіозв’язковим обладнанням на вимогу країни-замовника.

Ан-24К (1963 р.) – адміністративний (службовий) варіант Ан-24 для перевезення 16-18 чоловік з діловими цілями в умовах підвищеного комфорту, що забезпечує можливість роботи і відпочинку під час польоту.

Цей варіант літака не будувався, так як серійні літаки Ан-24А, Ан-24Б випускалися з різними варіантами компоновки пасажирського салону.

Був побудований в одному примірнику Ан-24ФК (фотокартографічний). Основне призначення Ан-24ФК – повітряне фотографування земної поверхні для виготовлення топографічних карт.

На базі Ан-24ФК був побудований серійний аерофотознімальний літак Ан-30.

Ан-24Д (1967 р.) – модифікація Ан-24 для перевезення 60 пасажирів на дальність 2700 км. Основні відмінності від базової моделі: подовжений фюзеляж на 2,8 м за рахунок циліндричних вставок, у хвостовій частині правої гондоли встановлений ТРД PY19A-300 тягою 900 кг, збільшена ємність паливних баків до 7100 л, колеса на головних опорах замінені на колеса збільшеного діаметру. Літак не будувався.

Ан-24УШ (навчально-штурманський) – варіант літака Ан-24 для навчання літаководіння пілотів, штурманів та диспетчерів вищих навчальних закладів Міністерства цивільної авіації (МЦА).

Ан-24УШ з льотно-експлуатаційним характеристикам відповідає базовому. Основною відмінністю цієї модифікації є те, що в пасажирському салоні встановлено 5 робочих місць з приладовими дошками, які укомплектовані чинним пілотажно-навігаційним обладнанням, освітленням, гучномовний пристрій СГУ-15. Вікна, у яких знаходяться робочі місця, замінені на блістери. У 1970 р. було переобладнано сім літаків.

Ан-24ЛП (лісопожежної) (1971 р.) – літак, призначений для патрулювання лісів та ліквідації виявлених вогнищ пожеж. Оснащений устаткуванням для виявлення і гасіння пожеж. Були обладнані три літаки.